Антикорупційна діяльність

26.07.2019 року

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним)

  1. Неприйняття антикорупційної програми, неподання на погодження антикорупційної програми Національному агентству (стаття 19).
  2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону)
  3. Обмеження щодо одержання подарунків (стаття 23 Закону).
  4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).
  5. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).
  6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).
  7. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів(стаття28 Закону)
  8. Порушення правил етичної поведінки (статті 38-44).
  9. Недотримання вимог статті 53: розголошення інформації про викривача; відсутність умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку; невиконання вимог розгляду анонімного повідомлення; відсутність негайного реагування у вигляді письмового повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
  10. Недотримання вимог щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 56-58).
  11. Не проведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (стаття 65).
  12. Недотримання вимог щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).

27.06.2019 року

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність.

 

Відповідно до глави 13-А «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за :

  • Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4)
  • Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172-5)
  • Порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6)
  • Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172-7)
  • Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконаннями службових повноважень (стаття 172-8)
  • Невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172-9)

Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172-4 – 172-9, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

 

31.05.2019 року

Перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну/адміністративну відповідальність, визначення підслідності кримінальних правопорушень

Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність.

Відповідно до примітки статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:

Статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

Статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

Статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

Статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

Статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);

Статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);

Статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);

Статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини, передбачені:

Статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);

Статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації);

Статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);

Статтею 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

Статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги );

Статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);

Статтею 368-3(підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно правової форми );

Статтею 368-4 (підкуп особи яка надає публічні послуги);

Статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі);

Статтею 369-2 (зловживання впливом);

Згідно зі статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:

Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320,357,364-1, 365-2, 368-3, 368-4 Кримінального кодексу України.

Національне антикорупційне бюро України – щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.

30.04.2019 року

Посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків

Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків

  1. Посада Глави Адміністрації президента України та його заступників.
  2. Посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.
  3. Посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
  4. Посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.
  5. Посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.
  6. Посади в органах місцевого самоврядування:
  • Перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
  • Заступники голів районних, районних в містах рад.
  • Секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських , селищних рад.
  • Керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад.
  • Голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Сімферопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

Зазначений Перелік затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 року №2, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19.07.2016 року за № 987/29117.

29.03.2019 року

Загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Перед початком роботи з Реєстром

  • Потрібно отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (далі АЦСК). Перелік АЦСК можна переглянути за посиланням : http://czo.gov.ua/status-ecp;
  • Потрібно мати персональну електронну поштову скриньку (у разі відсутності персональної електронної поштової скриньки потрібно її створити). Рекомендуємо у назві поштової скриньки не використовувати символи «-», «_». Також не рекомендується використовувати поштові скриньки, розташовані у домені RU (наприклад: xxxxx@mail.ru);
  • Для коректної роботи з Реєстром рекомендуємо використовувати інтернет-браузер Googl Chrome Ви можете перейти за посиланням: http://www.google.com/chrome/browser/desktop/index.html.

Початок роботи з Реєстром

  • Необхідно перейти на сторінку входу до Реєстру за посиланням: http://portal.nazk.gov.ua/login;
  • Правильно обрати АЦСК, який Вам видав ЕЦП, зі списку, обрати файл ключа та ввести пароль особистого ключа ЕЦП, натиснути «Увійти»;
  • При реєстрації обов’язково слід перевірити правильність Ваших даних, а саме П.І.Б. (має бути українською) та ІПН. У разі виявлення розбіжностей необхідно припинити реєстрацію та звернутись до АЦСК, який Вам видав ЕЦП (отримати новий ключ з правильними даними) та здійснити реєстрацію з новим ключем;
  • При реєстрації правильно вказуйте адресу персональної електронної поштової скриньки (на цю адресу буде направлено лист підтвердження реєстрації) та Ваш номер телефону (у Реєстрі використовується адреса електронної пошти, яку Ви вказуєте при реєстрації і яка не залежить від адреси, вказаної Вами при отриманні ЕЦП);
  • Для завершення реєстрації необхідно увійти до Вашої поштової скриньки (вказаної при реєстрації), відкрити електронний лист «Підтвердження реєстрації у Єдиному Державному Реєстрі Декларацій» та перейти за посиланням. Якщо у вхідній пошті немає листа підтвердження реєстрації перевірте папку «Спам».

26.02.2019 року

Яким є порядок перевірки факту подання та своєчасності подання декларації

Згідно із статтею 49 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

На виконання згаданої статті Закону Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 06 вересня 2016 року № 19, яким затверджено «Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій» (далі Порядок № 19).

Вказаний Порядок визначає процедуру перевірки державними органами, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (далі – орган, в якому працює (працював) суб’єкт декларування) факту подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також процедуру повідомлення органами, в якому працює (працював) суб’єкт декларування, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій.

Перевірка факту подання декларації та повідомлення Національного агентства про випадки неподання або несвоєчасного подання декларації покладається на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції органу, в якому працює (працював) суб’єкт декларування або інший структурний підрозділ (особу) такого органу, визначений керівником органу.

У випадку встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування відповідно до вимог Закону Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Нагадуємо, що останнім днем подачі електронних декларацій за 2018 рік для суб’єктів декларування, є 31.03.2019.

Слід пам’ятати, що за несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за умисне неподання декларації – кримінальну відповідальність згідно із статтею 336-1 Кримінального кодексу України.

31.01.2019 року

Які існують типи декларацій, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють

Законом передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування:

Щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;

Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

Декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;

Декларація суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, що подається до призначення або обрання особи на посаду.

Така декларація охоплює звітний рік(період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законодавством можуть передбачатися особливості щодо процедури відбору кандидатів на зайняття вакантних посад суб’єктів декларування.

Наприклад, Закон України «Про державну службу» передбачає подання двох декларацій в процесі такого відбору: перша декларація подається особою, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби, разом з іншими документами для участі в конкурсі; друга декларація подається зазначеною особою, якщо вона перемогла в конкурсі, перед її призначенням на посаду(стаття 25 Закону України «Про державну службу»).

В обох випадках декларація подається за минулий рік. Але період, який охоплюється відповідними деклараціями, залежить від часу їх подання: наприклад, якщо документи для участі в конкурсі були подані у грудні 2016 року, то перша декларація повинна охоплювати попередній 2015 рік; при цьому, якщо рішення про перемогу в конкурсі було ухвалено вже в 2017 році(наприклад, у січні) то друга декларація повинна охоплювати попередній 2016 рік.

Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік

Красноградський міський голова Максим Володимир Іванович

Перший заступник Красноградського міського голови Кревсун Григорій Петрович

Заступник Красноградського міського голови Стецюренко Дмитро Володимирович

Секретар Красноградської міської ради Єніна Катерина Яківна