Відділу Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області інформує

  Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 року № 271-р затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.

   17 червня 1994 року була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням. Цей день міжнародна спільнота відзначає, як Всесвітній день боротьби з опустелюванням. Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році згідно із Законом України від 04 липня 2002 року № 61-IV.

   В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

   Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.

   Опустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. На сьогодні воно є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. За даними наукових досліджень, сучасний стан земельних ресурсів і ґрунтового покриву свідчить про агроекологічну незбалансованість структури земельних угідь. У зв’язку з таким станом ґрунтів виникла необхідність вжиття відповідних заходів, одним з яких є еколого-ландшафтна спрямованість землеустрою і системи землеробства, яка передбачає ряд напрямків: – виведення деградованих земель зі складу ріллі; – залуження деградованих земель; – створення захисних лісових насаджень; – формування ґрунтозахисної структури агроландшафтів (захисні лісонасадження, гідротехнічні споруди, залужентя).

   Одними з головних заходів направлених на охорону земель являються проведення робіт з консервації та рекультивації земель.

   На території Харківської області станом на 01.01.2016 здійснено консервацію земель (починаючи з 2002 року) на площі 118,1 та. В наступні роки необхідно провести консервацію земель на загальній площі 6435,5 га, з них: на деградованих землях 1702,4 га та на малопродуктивних землях 4733,1га.

   Площа порушених земель станом на 01.01.2016 становить 1710,1 га. Площа відпрацьованих земель становить 883,5 га, в т.ч. протягом 2015 року —1,5 га, з них: проведено рекультивацію – 1,5 га. У стадії рекультивації знгходяться земельні ділянки загальною площею 12,9 га.

   Також проблемними питаннями для Харківської області є боротьба з опустелюванням та посухами, а також процеси, що пов’язані з деградацією грунтів (ерозія), підвищений рівень розораності сільськогосподарських угідь(70%), порушення науково-обгрунтованих сівозмін, забруднення грунтів важкими металлами, в тому числі вплив атмотехногенних емісій основних забруднювачів області, підкисленні грунтів, осолонцювання грунтів, засолення, підтоплення грунтів тобто явища, які виникли під впливом будь-яких природних, але в основному антропогенних чинників. За останні 10-15 років, у зв’язку зі зміною клімату, виникло таке явище як посухи, особливо у весняний період, що унеможливлює повноцінний розвиток диких рослин та сільськогосподарських культур у весняний період вегетації.

   Ерозія ґрунтів є однією з основних чинників антропогенного впливу на земельні ресурси. Інтенсифікація ерозійних процесів та їх поширення празводить до суттєвої деградації ґрунтів, спричиняє великі збитки в сільському господарстві та загалом ставить під загрозу безпечний розвиток людства. Найбільшу вагу серед процесів деградації земель мають процеси водної та вітрової ерозії: 56 % та 28 % відповідно. Харківська область знаходиться у зоні середньої небезпеки вітрової ерозії тобто має місце повна імовірність проявлення, так званих, чорних бурь. Істотну небезпеку складають процеси технологічного пиління, тобто видування при безпосередньому проведенні технологічних операцій по обробці грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур.

   Найбільш важливими причинами, які обумовлюють сучасний стан ерозійної небезпеки ґрунтів є, насамперед, високий ступінь розораності, стихійне формування нових типів землекористування, низький, або зовсім відсутній рівень фінансового забезпечення заходів з охорони ґрунтів від ерозії.

   Посилення процесів ерозії та дефляції ґрунтового покриву обумовлено також порушенням сталої організації території внаслідок проведеної земельної реформи, занепадом лісомеліорації, погіршенням стану полезахисних лісосмуг, нехтуванням основними правилами ерозійно-безпечного землекористування та відсутністю належного впровадження в системі землеробства ефективних протиерозійних заходів.

   З метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь в межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціоіального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів на території Харківської області виготовлено 90 проектів землеустрою, що забезпечують еколого-ексномічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, також укладено господарствами 441 договір на розробку відповідних проектів.

   Для боротьби з посухами на території області необхідно впровадження зрошування та меліорації шляхом створення нових систем зрошування, поливу (особливо крапельного) на території районів області, з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур для забезпечення продовольчої незалежності.

   Проведення єдиної політики щодо раціонального використання та охорони земель, координація діяльності відомств, підприємств, установ та організацій з питань охорони земель, принципова позиція в питаннях збереження земель природно-заповідного фонду, земель лісового фонду, земель водного фонду та інших земель природоохоронного призначення, цінних природних степових комплексів, які мають відношення до формування екомережі дозволить вживати дієві заходи щодо забезпечення збереження та невиснажливого використання земель.

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *