Вісімдесят років назад пізньої осені на світ з’явилася людина, яка, не будучи корінним красноградцем, пов’язала своє життя з нашим краєм і чимало зробила для розквіту нашого міста та району.
Мова йде про Володимира Івановича Красюка. Народився він 30 листопада 1936 року у місті Станіславчик Вінницької області. У 1963-му закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. І відтоді працював у Краснограді: на Дослідній станції, агрономом райсільгосптехніки, начальником районного управління сільського господарства, 1-м секретарем райкому, директором лісового господарства.
Завдяки Володимиру Івановичу у Краснограді було розпочато будівництво Благовіщенського храму, з’явилися нова бібліотека, а у краєзнавчому музеї ім.. П.Д.Мартиновча — картинна галерея.
Та відомий він не лише своєю професійною діяльністю. У спадок Володимир Красюк залишив власноруч написані картини та вірші.
Щоб висловити глибоку шану цьому талановитому художнику та поету, справжньому патріоту рідної землі, якою він вважав Красногращину, у тісному, майже родинному, колі 30 листопада містяни зібралися у краєзнавчому музеї ім.. П.Д.Мартиновча на «годину пам’яті».
Своїми теплими спогадами щодо нього з присутніми поділилися секретар міської ради Катерина Єніна, члени Національної спілки художників України Василь Скринник та Олександр Ткаченко.
Під час заходу також лунало чимало віршів, автором яких є Володимир Красюк. Деякі з них, навіть, покладені на музику.
Ця людина за життя зробила багато хорошого для нашого міста, за що і отримала посмертно звання «Почесний громадянин міста Краснограда». Володимир Іванович дійсно достоїш того, щоб на нього рівнялись, щоб нинішнє і наступні покоління продовжували працювати над розквітом рідного міста, району, країни. Він був впевнений, що наш український народ заслуговує самої високої шани і щасливої долі.