І пам’ять ожива вогнем пекучих ран

Ніколи не забути нам тебе, Афганістан.

Ось уже двадцять вісім зим поспіль ми відзначаємо радісну і водночас скорботну дату — чергову річницю виведення радянських військ із Афганістану. Багато горя принесла та війна в родини простих українців. По різному склалася доля юнаків, які повернулися живими з Афганістану. Важкою була адаптація до мирного життя, напевно, не легшою, ніж випробування боями.

Ще й досі сняться їм гори, походи, стрілянина бою.. і друзі, яких втратили, або зранені і душевно спустошені повернулися додому.

І хоч майже три десятиліття пройшло з того часу, проте й досі нашій країні доводиться за неї розраховуватися життями і долями солдат та офіцерів, які там воювали. З кожним роком все менше їх збирається 15 лютого на мітинг біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам. Та все ж вони збираються разом цього дня, щоб привітати один одного та вшанувати своїх побратимів, яких вже немає серед живих. Разом з ними до пам’ятного знаку приходять і керівництво району та міста, колективи організацій, підприємств та установ, представники громадських організацій та осередків політичних партій, студенти місцевих вишів, громадськість.

Так було і цього року. Присутні на мітингу поклали квіти до пам’ятного знаку та висловили слова вдячності учасникам бойових дій на території інших держав за мужність, доблесть і героїзм.

Далі урочистості продовжилися у районному Будинку культури, де воїнів-інтернаціоналістів вітали голова райдержадміністрації Євген Третяков, очільник райради Володимир Птишник, міський голова Володимир Максим, помічник-консультант народного депутата України Анатолія Гіршфельда Ніна Мусатова.

«Ваша активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу. Викликає захоплення і ваша підтримка один одного, готовність будь-якої хвилини підставити плече побратимові. Ваша єдність має стати прикладом для нас усіх», — сказав Володимир Максим, звертаючись до присутніх у залі. Після свого виступу він вручив Грамоти міської ради учасникам бойових дій на території інших держав Олександру Ковальову, Юрію Мирчі, Юрію Насалію, Віктору Тутову та Віталію Шерстюку, а Анатолію Позняку передав пам’ятну медаль від побратимів із Казахстану.

Учасники урочистостей вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих земляків, всіх, хто помер від ран і хвороб.

Для воїнів-інтернаціоналістів звучали пісенні вітання учасників художньої самодіяльності.

   

Залишити відповідь