Полеглим не на полі бою і не зі зброєю в руках

Історія нашої Батьківщини, на жаль, має й сумні сторінки. Україна —це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту — це країна смерті. Смерті безвинних…

У роки війни трагічна доля всього єврейського народу на окупованих нацистами територіях не оминула і громаду Краснограда.

1942-го, у червні, нацисти жорстоко вбили євреїв Краснограду. Близько 90 осіб було вивезено до Коваленкового лісу, що знаходиться біля села Наталіно, та розстріляно.

Відтоді минуло 75 років, а пам’ять про них жива. З метою вшанування загиблих вчора, 15 вересня, у місті відбувся зворушливий захід. У Будинку техніки окрім красноградців зібралися і гості з Харкова — нащадки тих, хто знайшов свій останній спочинок у Наталиному.

Зі слів співчуття розпочав свій виступ міський голова Володимир Максим. Він зазначив, що трагедія всесвітнього масштабу, якою стала Друга світова війна, не повинна повторитися. І ми як ніхто розуміємо це. Адже доля змусила нас пережити події, подібні тому, що відбувалося у 1941-1945 роках. Зараз, як і багато років тому, в Україні люди гинуть від куль, захищаючи свою Батьківщину. Ми разом, і не важливо хто якої національності, маємо докласти зусилля, щоб події на сході нашої країни якомога скоріше стали історією.

До присутніх у залі також звернулися помічник народного депутата України Анатолія Гіршфельда Ніна Мусатова, голова обласного комітету «Дробицький яр» Леонід Леонідов, директор Харківського музею Голокосту, заслужений працівник культури України Лариса Воловик, голова первинної ветеранської організації міської ради Людмила Меркулова, головний равін Харкова та Харківської області Моше Москвич.

По завершенню заходу делегація з Харкова рушила до місця поховання розстріляних у Наталиному, щоб вшанувати їх світлу пам’ять, та меморіалу «Братські могили».

   

Залишити відповідь