Перший день березня запевнив кожного в тому, що глобальне потепління, про яке так багато мовиться, це не про нас. Місто хурделило ще звечора, що й змусило комунальників працювати в режимі нічних чергувань з повною віддачею.
Дороги міста розчищали по периметру силами Красноградського комбінату комунальних підприємств, задіявши нову сучасну техніку. Тож центральні автошляхи до ранку були більш – менш прохідними. Мешканці віддалених районів Краснограда добиралися до інфраструктурних об’єктів, долаючи снігові заноси.
Цього дня ,напевно, тільки лінивий не висловив свого невдоволення станом розчищення міських тротуарів, адже більшості містян довелося просуватися проїзними частинами вулиць. Наш менталітет шукав виправдовувань в намаганні призначити винних за порушення вимог Правил міського благоустрою. Хтось задавав питання собі, а більшість його відносили до влади, мовляв, обирали, хай працюють, наводять порядок біля наших осель.
Правила благоустрою міста засвідчують повну відповідальність власників прибудинкових територій за стан благоустрою цих територій. Тож розчищення тротуарів від снігу відповідальність не тільки міської влади, а й власників домоволодінь.
Звичайно були й ті, хто розумів, що боротьбу зі стихією треба починати з себе, тому й виходили на вулиці міста у вранішні години одинокі постаті небайдужих. Дедалі її х ставало більше, і на пішохідних доріжках з’являлися «острівці» порядку – доріжки, якими без проблем можна було рухатися. Там, де це не робилося, пішоходи проторювали власні вузенькі стежини.
Чимало садиб, торговельних об’єктів міста так і застигли в очікування того, що весна не за горами – саме розтане, або комунальників, які прийдуть і приберуть.
В народі мовиться: від слова до діла – найважча дорога. Так і в нас слова для виступів знайшлися , а до діла так і не дійшло. ПРИКРО…
