2 лютого країни світу, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь

Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою міжнародної угоди — Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення.

Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно — болотних угідь для підтримання стійкого розвитку нашої планети. Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. В місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції.

Мета її — зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.

Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН приблизно 90% усіх стихійних лих пов’язані з водою. Проте переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трансформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати з неї торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

Слід зазначити, що водно-болотні угіддя є ресурсом великого економічного, культурного, наукового і рекреаційного значення, втрата якого була б непоправною. Землі водно-болотних угідь міжнародного значення віднесені Земельним кодексом України до земель іншого природоохоронного призначення, порядок використання якими встановлюється законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», Концепцією збереження біологічного різноманіття, іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами, учасницею яких є Україна.

Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Рамсарська конвенція декларує основні аргументи важливості водно-болотних угідь для забезпечення нашого майбутнього, а саме:

  • водно-болотні угіддя важливі для забезпечення людства прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водоносних горизонтів;
  • ці угіддя годують людство — їх використовують для рибальства і сільського господарства протягом тисячоліть;
  • вони забезпечують людей відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення;
  • мають значні бальнеологічні ресурси та використовуються з рекреаційними цілями; зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу;
  • пом’якшують вплив штормів і повеней та захищають берегову лінію від руйнування;
  • депонують вуглець, продукують кисень і допомагають у боротьбі зі змінами клімату;
  • діють як природні водосховища, акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни.

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *