«Річка місцями майже всуціль позаростала, а коло пляжних зон зміліло й подекуди близьке до пересихання. Сучасний стан річки викликає велике занепокоєння й тривогу… Хоча забрудненість води річки Берестової ще не досягла критичної межі, – результати можемо спостерігати самі, без хімічних досвідів. Тому шановні Красноградці, досить мовчати, влада повинна вирішувати, як найшвидше», – це цитата зі статті, що була опублікована у інтернет-виданні «Красноград.NET» ще понад 5 років тому, у 2019. За цей час ситуація з водоймою лише погіршилася, адже точкові заходи із розчищення прибережної зони від очерету, зариблення, толоки – не дали очікуваного результату. Значною мірою на флору і фауну, а також хімічний склад річки вплинули події березня 2022 року, коли російська федерація, намагаючись поцілити у міст міжнародної автомагістралі Севастополь-москва, що проходить через Красноград – двічі поцілила крилатими ракетами типу “Іскандер-К” у водойму. Разом з тим – загострилися і взаємовідносини представників влади із мешканцями громади та жителями сусідніх населених пунктів.
Бажання впровадити певні зміни стало мотивацією для представників Красноградської (а з кінця вересня – Берестинської) громади Харківської області долучитися до проєкту «Співдія у відновленні громад», що реалізується Інститутом миру і порозуміння завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID – US Agency for International Development) та щирій підтримці американського народу через HOVERLA / проєкт USAID в Україні.
Отримавши базові навички розвʼязання конфліктів, ініціативні мешканці сформували робочу групу, яка вже майже півроку спільно з експерткою Тетяною Терлецькою працює над темою «Як зберегти та врятувати річку Берестову?». За цей період часу вдалося налагодити конструктивний діалог із ключовими стейкголдерами і розробити План залучення громадськості.
«Ми починали із зустрічей з людьми, яким не байдужа доля річки. Довго дискутували щодо причин погіршення стану водойми, спільного бачення її майбутнього та заходів, які необхідно провести для ревіталізації Берестової. Зрештою, зрозуміли – ходимо по колу і потребуємо фахової консультації. Тож у серпні до нас приїхав Юрій Голубєв, експерт з відновлення річкових екосистем, який спільно з членами робочої групи провів польові обстеження», – розповідає міський голова Світлана Кривенко.
«Висновки, зроблені експертом, стали причиною зміни підходів – зʼясувалося, що вирішити проблему в межах лише Берестина не вдасться, адже річка протікає через 5 громад і відновлювати водойму потрібно від її витоку до гирла. Тож ми розпочали складний і тривалий шлях налагодження міжмуніципального співробітництва з сусідами – Наталинською, Старовірівською, Зачепилівською та Кегичівською громадами. Для нас це непроста комунікація, адже кожен має власне бачення ситуації, яка сталася. Тож спочатку ми зустрілись з головами і домовились про спільний пошук ресурсів для проведення комплексного дослідження стану Берестової. Таким чином сформували і подали першу грантову заявку для отримання зовнішнього фінансування на розробку Концепції ревіталізації річки. А далі – почали працювати з мешканцями цих громад. Вже провели успішну зустріч з представниками Наталиного, у листопаді плануємо їхати у Старовірівку», – ділиться успіхами Катерина Єніна, секретар міської ради і голова робочої групи.
А далі цілий ряд заходів, направлених на співпрацю з громадськістю по активізації питання збереження та порятунку Берестової. Розуміємо, що тема, яку ми підняли не тільки актуальна, а ще й життєстверджувальна для нашої громади та сусідніх громад.