“Чак” народився в селі Дар-Надія Сахновщинського району Харківської області.

Навчався у Володимирівській ЗОШ Берестинського (Красноградського) району. Закінчив Красноградський ліцей педагогічного коледжу імені Г. С. Сковороди.

У 2015 році здобув диплом інженера-будівельника в УКРДАЗТ. Одразу після закінчення академії, був призваний на строкову службу. Перебуваючи у лавах Збройних Сил, підписав контракт і з листопада 2015 по листопад 2018 року був учасником АТО. Після звільнення в запас пішов працювати помічником бурильника у Хрестищенському відділенні бурових робіт філії ДК «Укргазвидобування».

На роботі Вʼячеслава цінували за відповідальність, працьовитість, безвідмовність. Він завжди був там, де найважче і найвідповідальніше завдання. Ніколи не скаржився на втому.

В цивільному житті Славік був «живчиком», душею компанії. Завжди приходив на допомогу. Мріяв про власну сімʼю, великий будинок з просторим подвірʼям, де міг би збирати друзів, яких у нього було дуже багато.

Був чуйним, але принциповим, саме тому з першого дня повномасштабного вторгнення став на захист своєї родини та держави.

Його життєве кредо було: «Хто, як не я».

Йдучи в ТЦК вже у 2022 році, він сказав, що не може по-іншому, що він чоловік і має нас захищати. До останнього вірив в нашу перемогу і своєю вірою надихав інших.

Побратими з вдячністю згадують “Чака”, як досвідченого воїна, який вчив їх виживати під час обстрілів та копати окопи, бо життя бійців, які були в його підпорядкуванні, – було найголовнішим.

3 24 лютого 2022 року у складі 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звʼязку з військовою агресією російської федерації проти України.

Боронив Авдіївку, Лисичанськ, Сєвєродонецьк. Визволяв Балаклію, Ізюм, Лиман. Був командиром бойової машини.

Загинув поблизу н.п. Червонопопівка Кремінського району Луганської області, під час виконання бойового завдання отримав осколкове поранення в голову.

Йому назавжди 31. У В’ячеслава залишились: мама, сестра, бабуся, племінниця, багато друзів та побратими, які болісно переживають втрату героя.

 

Нагороджений нагрудним знаком «За відмінну службу».

Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.