“Погранець” народився в селі Бунаково Лозівського району Харківської області. Ще маленьким хлопчиком, будучи у другому класі, він із сімʼєю переїхали в село Хрестище Красноградського району, де і продовжив навчання в місцевій школі. Закінчивши 11 класів, пішов до Красноградського ДОСААФ.
3 1993 по 1995 рік проходив військову службу в місті Джанкой сухопутним моряком. Після армії, повернувшись додому, почав працювати в Красноградському УБМР на посаді ізолювальника.
Одружився в 1999 році і переїхав на постійне місце проживання в місто Красноград, де поступово підвищував робочу кваліфікацію до дефектоскопіста
5 розряду.
В квітні 2014 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції та захищав державний кордон на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону, на території Луганської області. Саме ці події започаткували відданість своїй державі.
Сергій був чесною, доброю, хороброю та справедливою людиною, не мав жодних поганих звичок. Полюбляв проводити час на природі, збирати гриби або приїжджати до річки з сімʼєю та смажити шашлики. Дуже любив свого котика на імʼя Снікерс, ніхто і уявити не міг, що так можна любити кота. Мріяв скоріше повернутися додому до звичайного життя та реалізовувати свої плани на майбутнє.
24 лютого 2022 року, як тільки пролетіли ракети над будинком, розуміючи, що почалася війна, Сергій не вагаючись, зібрав свої речі та зі словами: «Я мушу» пішов до місцевого ТЦК та став на захист держави.
Солдат, старший водій гранатометного взводу «Шумахери» 97-го піхотного батальйону 60-ї окремої Інгулецької механізованої бригади військової частини А0414.
Починаючи з березня 2022 року боронив нашу державу на найважчих ділянках, на самому «нулі» виборюючи наші території з загарбницьких лап окупанта, на таких напрямках: Запоріжжя, Херсонщина, Бахмут, Курдюмівка (Донецька область). Сергій завжди повторював: «Скоро все закінчиться, я повернусь і будемо святкувати, поїдемо на природу». Він був найкращим татом, люблячим чоловіком та сином, який завжди був поруч та допомагав словом або ділом. Побратими згадують його такими словами: «Він нас усіх до купи збирав, віддана людина, був як старший брат, завжди всім допомагав, підбадьорював. Сміялися з того, що він місцевий «Айболіт», бо лікував собачку, яка на той момент, дуже постраждала після прильотів». Згадують, як хорошу та добру людину.
Загинув поблизу н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. У Сергія залишились донька, дружина та батьки, які болісно переживають втрату рідної людини.
Вічна пам’ять і слава Герою!