Уперше звання «Почесний громадянин міста Краснограда» присвоювалися вже далекого 1968-го… Саме тоді наші батьки та діди готувалися до відзначення 25-річчя звільнення рідного краю від німецько-фашистської навали. Вже виросло нове, повоєнне покоління, та для багатьох людей ще надто болючою була пам’ять про той страшний період нашої історії. А вдячність визволителям — безмежною.
Саме тому першими володарями цієї високої відзнаки стали безпосередні учасники подій вересня 1943-го… Більшість із них служили у військових формуваннях, до назв яких потім додалося почесне звання «Красноградські». Ось їхні імена:
Соломатін Михайло Дмитрович — командував 1-м Красноградським механізованим корпусом, 5-ю гвардійською танковою армією;
Єршов Володимир Васильович — командир 19-ї механізованої бригади, що брала безпосередню участь у Бєлгородсько-Харківській стратегічній та Красноградській наступальній операціях;
Морозов Іван Костянтинович — командир 81-ї гвардійської стрілецької дивізії;
Лосєв Анатолій Іванович — командир 72-ї гвардійської Красноградської Червонопрапорної стрілецької дивізії;
Касаткін Петро Іванович — командир 58-ї стрілецької дивізії, начальник гарнізону міста в 1943 році.
Традиція ушановувати таким чином визволителів міста Краснограда продовжилася.
Так, 1973 року звання «Почесний громадянин міста Краснограда» присвоєно командирові 1181-го зенітного артилерійського полку 5-ої зенітної артилерійської дивізії 7-ої гвардійської армії Степного фронту, Героєві Радянського Союзу Дерновському Григорію Борисовичу.
А 1988 року цей список поповнився ще двома колишніми фронтовиками. «Почесними громадянами міста Краснограда» стали:
командир 178-го гвардійського стрілецького полку Гордєєв Олександр Тимофійович та наш земляк, Герой Радянського Союзу Сябро Микола Андрійович.
Сябро Микола Андрійович — командир взводу розвідки 615-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту, старший сержант. Народився він у селі Циглерівка (Соснівка) Красноградського району. На фронті — з початку війни. В листопаді 1943 року разом з іншими розвідниками здобув для радянського командування цінну інформацію в тилу ворога — в селищі Пуща Водиця Київської області, брав участь у бойових діях. За мужність та зразкове виконання військового завдання був представлений до присвоєння звання Герой Радянського Союзу. Та найвищі бойові нагороди — орден Леніна і медаль «Золота Зірка» були вручені нашому землякові лише через 17 років потому. Демобілізувавшись, Микола Андрійович мешкав у селі Іванівське, працював у колгоспі ковалем.
Після смерті в 1997 році похований у селі Берестовенька Іванівської сільської ради.
Першим серед цивільних осіб цієї честі 1988 року удостоївся колишній голова міської ради Федір Костянтинович Чухрай. Мотиви цього рішення зрозумілі: за його керівництва масово розбудовувався Красноград. Переважна більшість житла, об’єктів соціальної, побутової та культурної сфери з’явилися саме в ці роки. Та й авторитет Федора Костянтиновича серед городян ніколи не підлягав сумнівам.
1999 року Почесним громадянином міста став Ілля Йосипович Рибчич. Ця людина відома всім красноградцям. Протягом тривалого періоду він не лише очолював газовидобувну галузь, а й допомагав вирішувати проблеми району в різних сферах.
Дві творчі особистості, якими пишається наш край, Василь Васильович Скринник і Володимир Микитович Волощук, член Національної спілки художників України та заслужений працівник культури України, отримали це почесне звання 2006 року. Тоді ж було відзначено і внесок у розвиток міста керівника органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Миколи Григоровича Петренка.
Скринник В.В.
Волощук В.М
Петренко М.Г.
Когорта «Почесних громадян міста Краснограда» значно поповнилася 2008 року. Рішенням сесії міської ради від 5 вересня ними стали: будівельник Володимир Іванович Гонтар, художник, поет, колишній керівник району Володимир Іванович Красюк, а також визволителі міста: Михайло Федорович Філонов, Іван Трохимович Д’яченко, Іван Петрович Золотухін, Сергій Іванович Іванцов та Микола Кіндратович Ігнатенко.
2009-й рік до цього переліку вніс ще кілька імен: нашого земляка, вченого в галузі прискорювальної техніки, ядерної та радіаційної фізики, член-кореспондента Національної академії наук України Анатолія Миколайовича Довбні, директора медичного коледжу Олександри Дмитрівни Мужевської, колишнього директора ККП «Водоканал» Івана Михайловича Засядька.
А ще через рік звання «Почесний громадянин міста Краснограда» було присвоєно відомому хірургові, заслуженому лікареві України Артурові Антоновичу Мізгеру. 2011-го депутати міськради вирішили таким чином відзначити заслуги освітянина Сергія Івановича Рябоконя, співавтора історичного альманаху «Красноградщина» Леоніда Михайловича Карцева, краєзнавця Дмитра Терентійовича Мариненка.
У 2013 році це почесне звання отримали Бербушенко Володимир Олексійович — начальник цеху капітального та підземного ремонту свердловин, заслужений працівник промисловості України, Кіяшко Валентин Миколайович — директор Красноградського технікуму механізації сільського господарства імені Ф.Я.Тимошенка.
Наступного 2014 року цього звання були удостоєні Ковальов Віктор Григорович, Ільченко Микола Васильович. Толубко Володимир Федорович звання присвоєно посмертно.
Заступника директора Красноградського підприємства теплових мереж Золотухін Віктор Петрович отримав звання “Почесний громадянин міста Краснограда” у 2015 році.
Пишаються красноградці своїми земляками-героями України: генераль-ним директором ПАОП «Промінь» Гулим Іваном Михайловичем та генеральним директор ПАОП «Зоря» Кудревичем Олександром Андрійовичем, які були удостоєні звання за визначні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку агропромислового комплексу, досягнення високих показників із виробництва сільськогосподарської продукції, багаторічну самовіддану працю; учасниками бойових дій — героями Радянського Союзу: Гамовим Дмитром Васильовичем, який пройшов Вітчизняну війну у десантних військах і забезпечив успішну висадку першого десанту на берег противника і подальше форсування ріки Дунай; Сябром Миколою Андрійовичем, під командуванням якого взвод розвідників захопив міст через Днепро і очистив дорогу наступаючим бійцям Першого Українського фронту; Тимошенком Федором Якимовичем, екіпаж якого, перебуваючи в палаючому танку, знищив велику кількість ворожої техніки і сил; Давидовим Іваном Євгеновичем, який був удостоєний звання за особисту хоробрість і вдале керівництво підрозділами в боях на Дніпрі; Колесником Василем Артемовичем, який здійснив 462 бойових вильотів, у 106 повітряних боях збив особисто 8 і в групі — 3 літаки супротивника; Сипалом Іваном Мироновичем, під командуванням якого рота першою форсувала річку Неман і відкрила дорогу полку на Захід; Кизимою Андрієм Івановичем, який у своєму штурмовику здійснив 160 бойових вильотів, знищів більше 30 літаків і багато іншої ворожої техніки та сил; Ничепоренком Миколою Гавриловичем, який був удостоєний звання за мужність і героїзм, проявлений у боях за Будапешт; Соммер Андрієм (Флоріаном) Йосиповичем за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті і проявлені при цьому мужність і героїзм.