“Турист” народився у місті Берестин (Красноград) Харківської області. Навчався у Красноградській ЗОШ №1, у старших класах – у Красноградському коледжі ХДПІ ім. Г. С. Сковороди, далі продовжив навчання у Харківському торговельно-економічному інституті.

Захоплювався шахами, інформаційними технологіями, добре грав на гітарі. Спорт супроводжував його все життя. Займався баскетболом, неодноразово захищав честь рідного міста на обласних та всеукраїнських турнірах, де займав 1 та 2 місця. Туризм – його хобі. Пройшов весь Крим. Останнє досягнення – трекінг до базового табору Евересту в Гімалаях. Дмитро був доброю та чуйною людиною, люблячим сином, батьком, онуком. “Надійний, кмітливий, веселий, полюбляв жартувати”,- так про нього згадують друзі. Цінував дружбу, був справжнім відданим другом, готовим негайно прийти на допомогу, підставити плече. По натурі – борець, в складних життєвих ситуаціях завжди знаходив в собі сили не здаватися, а рухатися вперед.

По життю переважало відчуття справедливості, тому без вагань у 2014р. брав участь у Революції Гідності. Потім пішов служити за контрактом, брав участь в АТО. Був артилеристом у складі 81 десантно-штурмової бригади. В перший день повномасштабного вторгнення росії 24.02.2022р., в день свого народження, одразу вирушив до військкомату. Був зарахований до 92 бригади ЗСУ. Захищав Харківщину. «Я ж артилерист, навчений воювати, я буду корисним»,- казав він.

Солдат, стрілець-навідник 92-ї ОМБр 1-го механізованого відділення, 2-го механізованого взводу, 8-ї механізованої роти, 3-го механізованого батальйону, військова частина А0501.

Мужньо боронив рідну неньку Україну, нещадно бив ворога, бо знав, що за спиною уся велика рідня. Особливо Діма хвилювався за трьох своїх діточок, двох синочків і донечку, яких обожнював, з якими намагався проводити весь свій вільний час, був люблячим і турботливим батьком. Дуже хотів, щоб у нашої країни і у родини було щасливе і мирне майбутнє.

 

В памʼяті назавжди закарбувалися його слова: «Мамо, ти не бійся, не плач, ми з хлопцями зробимо все можливе і неможливе, навіть поляжемо, але ворога далі не пропустимо».

 

Загинув під час виконання одного з бойових завдань біля с. Гракове Чугуївського р-ну Харківської області, отримавши поранення несумісні з життям.

 

Був нагороджений нагрудним знаком- медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій».

Був нагороджений нагрудним орденом “За мужність” III ступеня посмертно.