“Космос” народився у Запоріжжі, пізніше сімʼя Тітових переїхала у с. Хрестище Красноградського району, де він закінчив школу.
Змалку Олександр був дуже допитливим хлопчиком, рано навчився читати та писати. Книжки стали його хобі. Полюбляв спорт, займався на секції контактного карате, приймав участь у змаганнях, займав призові місця.
У 2004 році закінчив Красноградський технікум механізації сільського господарства імені Ф. Я. Тимошенка, ставши за фахом техніком-механіком.
Проходив строкову службу у десантно-штурмових військах в 95-й окремій аеромобільній бригаді, де навчився мужності та витривалості.
Після демобілізації продовжив здобувати освіту та закінчив Харківський політехнічний університет. В подальшому була служба в підрозділі Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Красноград, після цього довгий час працював у Харкові.
Олександр мав багато життєвих планів.
Головне – він мріяв, щоб Україна була вільною і сильною європейською державою, щоб ніхто і ніколи не їздив на заробітки в інші країни, щоб усі могли жити, працювати, любити, виховувати дітей у себе вдома. Тому, коли почалась війна в Україні, не мав іншого вибору, як стати на захист своєї держави.
Отримав позивний “Космос”, через своє особливе бачення і світогляд.
У перший день повномасштабного вторгнення, долучився до лав добровольців, готових захищати Харків, які згодом стали основою новоствореного спеціального підрозділу “КРАКЕН” ГУР МОУ, в/ч А0515.
Діяв у складі штурмової групи, у взводі вогневої підтримки, приймав участь у багатьох бойових операціях на території Харківської, Донецької та Луганської областей.
Маючи досвід служби у десантно-штурмових військах, відмінно орієнтувався в бойовій обстановці.
Вправно використовував різні види стрілецької зброї та переносні одноразові системи протиброньованої зброї.
У травні 2022 року отримав поранення під час штурму ворожих позицій у с. Питомник, Харківської області.
Загинув під час штурму с. Білогорівка, Луганської області, намагаючись зупинити ворожу броньовану техніку. У Олександра залишилась мати та неповнолітній син, які болісно переживають втрату рідної людини.
Неодноразово був нагороджений пам’ятними та заохочувальними відзнаками і медалями від ГУР МОУ.
Нагороджений відзнакою “За звільнення Харкова”.
Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).