«Шуля» народився у місті Берестин (Красноград) Харківської області. Шкільні роки хлопця пройшли в Красноградській ЗОШ №4. Після школи пішов здобувати середню освіту до Красноградського технікуму механізації сільського господарства імені Ф. Я. Тимошенка.
Працював помічником бурильника 4 розряду по капітальному ремонту свердловин ПАТ ”Укргазвидобування”, “УГВ СЕРВІС”.
“Добра, чуйна, весела людина, яка завжди була в повазі серед товаришів та побратимів”, – так відгукуються хлопці про Олександра. Завжди був у бойовому дусі, ніколи нічого не боявся. Дуже любив проводити час на природі, рибалити та збирати гриби. Обожнював прогулянки на велосипеді. Любив землю, мав золоті руки. “Шулі” подобалось висаджувати та доглядати за кущами малини та полуниці. Рідні часто чули, як він співав, любив це робити, коли був у гарному настрої. Особливо в памʼяті закарбувалася пісня “Червона рута”, Саша часто співав її дружині, з самого початку їх стосунків.
Коханий чоловік, люблячий і турботливий батько та надійний друг – тяжка втрата для всіх близьких і знайомих. Мав багато планів на життя, яким не судилося здійснитися.
24 лютого 2022 року Олександр перебував у місті Харків, із перших годин повномасштабної війни розпочав волонтерити, допомагав чим міг. Намагався бути корисним в такий тяжкий для країни час. Трохи згодом його було призвано по мобілізації до лав ЗСУ. Він казав, “це мій обов’язок, як чоловіка, захищати свій дім і країну від ворогів”.
Заступник командира бойової машини – навідник-оператор 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти
2-го механізованого батальйону військової частини А0536. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був зарахований на посаду “Старший розвідник-снайпер”. Брав участь у боях за Донеччину, зокрема воював під Бахмутом, допомагав евакуювати поранених побратимів та тіла загиблих. Кожного разу сміливо і мужньо йшов на бойові завдання.
Рятуючи життя побратимів, отримав контузію, кульове та осколкове поранення та, незважаючи на все, після одужання повернувся на захист країни.
Після поранення був переведений на посаду “Заступник командира бойової машини-навідник оператор”. Він із честю виконував свій обов’язок щодо захисту Батьківщини. До останнього подиху був вірним військовій присязі.
Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Кліщіївка Донецької області. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл.
«Спочивай з миром. Хай рідна земля, за яку ти поклав життя, буде для тебе пухом… Будь вірним янголом охоронцем для синів та дружини, міцним крилом і помічником з небес для товаришів…»
Вічна пам’ять і слава Герою!