Єдиний портал повідомлень викривачів 6 вересня 2023 року

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) з 6 вересня 2023 року запустило Єдиний портал повідомлень викривачів (далі – Портал), на якому громадяни можуть повідомляти про факти корупції, які їм вдалося зафіксувати.

Портал – це захищена система, за допомогою якої можна швидко та зручно подати повідомлення про корупцію, контролювати стан та результати розгляду такого повідомлення, отримати інформацію про статус викривача.

Портал гарантує заявникам дотримання умов анонімності та конфіденційності, надійний захист персональних даних.

Варто зазначити, що підключення організацій до Порталу відбуватиметься згідно з графіком черговості підключення затвердженого НАЗК.

Спеціальний ресурс забезпечує анонімне надсилання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх структурах – інформація викривачів оперативно надсилається її керівникам або уповноваженим підрозділам (особам) з питань запобігання та виявлення корупції, а також до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції (НАЗК, НАБУ, Нацполіції, органів прокуратури).

Портал забезпечує цілодобовий відкритий доступ для подання повідомлень (у тому числі анонімних) через внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. Це – зручний і простий інструмент, який мінімізує людський фактор, унеможливлює втручання в систему і витік інформації. Тож, якщо вам стали відомі факти корупційних правопорушень у вашій організації, повідомляйте про них. Портал підкаже, як це зробити швидко і правильно.

Як знайти Портал викривачів?

Посилання на Портал викривачів можна легко знайти на сайті НАЗК, а також на офіційних вебресурсах тих організацій і установ, які будуть підключені до Порталу. У вікні для введення адреси браузера Ви можете ввести посилання https://whistleblowers.nazk.gov.ua після чого відкривається головна сторінка Порталу.

Хто може звернутися на Портал?

Будь-яка особа, якій стала відома інформація про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, може повідомити про це на Порталі. Законодавство не містить будь-яких обмежень з цього питання. Однак не кожен може набути статус викривача.

Яка різниця між викривачем і заявником?

Особа вважається викривачем за сукупності таких умов:

повідомити про корупцію має фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка переконана, що її інформація є достовірною;
наведена у повідомленні інформація повинна містити фактичні дані, що доводять можливе вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, які можна перевірити;
ця інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання.

У разі відсутності хоча б однієї з вищевказаних умов особа вважається заявником.

Як користуватись Порталом?

На Порталі є покрокова інструкція щодо того, як діяти. На екрані з’являтимуться блоки, які потрібно заповнити. Під час здійснення повідомлення на Порталі містяться підказки щодо того, які дані потрібно вносити. Портал буде автоматично ставити запитання і підказувати вам наступні дії, полегшуючи роботу. 5 кроків – це фактично ті запитання, на які має відповісти особа, яка здійснює повідомлення.

Крок 1 – Організація та посадова особа

Необхідно натиснути на поле і з випадаючого списку вибрати організацію, про корупцію в якій особа хоче повідомити. Після цього необхідно вибрати, хто саме з посадових осіб вчинив правопорушення

Крок 2 – Тип повідомлення

Необхідно зазначити чи бажає особа надати в повідомленні дані про себе чи залишити повідомлення анонімно.

Крок 3 – Джерело отримання інформації

Необхідно вказати, звідки особі стала відома інформація про правопорушення.

Крок 4 – Склад правопорушення

Необхідно вказати, про яке саме правопорушення особа бажає повідомити – слід вибрати один з запропонованих варіантів та з випадаючого списку обрати статтю.

Крок 5 – Обставини правопорушення

Необхідно вказати обставини правопорушення, ПІБ осіб, дату та місце злочину, а також додати підтверджуючі матеріали.

Також, у разі наявності відомостей про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», вчинених працівниками Національного агентства, особи можуть звернутися з повідомленням на спеціальну телефонну лінію Національного агентства: + 38(044)200 08 78, де оператор прийме у Вас повідомлення та відповідно внесе його на Портал після чого повідомить ідентифікатор Вашого повідомлення.

Портал також пропонує вибір – анонімно повідомити про корупцію чи із зазначенням анкетних даних.

Чи можливо повідомити про корупцію анонімно?

Портал пропонує вибір – анонімно подавати повідомлення чи із зазначенням інформації про себе. Це вирішувати вам. Кожному гарантується право на конфіденційність. Однак, якщо особа здійснила повідомлення анонімно, вона не може претендувати на винагороду, а також не може користуватися статусом викривача.

Також можна не вказувати про себе жодних даних. В будь-якому разі кожному заявнику надається ідентифікатор, ввівши який, можна слідкувати за ходом розгляду повідомлення. Його необхідно буде ввести у відповідне поле на Порталі та дізнатись на якій стадії перебуває розгляд вашого повідомлення.

Який порядок отримання та розгляду повідомлень?

Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Попередній розгляд повідомлень відбувається у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення інформації до Порталу. Якщо під час попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції або ДБР. Якщо викладена у повідомленні інформація підтверджується, винні особи притягуються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб’єктом.

Звертаємо увагу, що особі, яка здійснила повідомлення, надається детальна інформація про результати попереднього розгляду у триденний строк з дня завершення розгляду.

Які гарантії безпеки для викривача?

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням правоохоронні органи можуть надати захист від протиправних посягань, що передбачено Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Приводом для вжиття заходів безпеки можуть бути: заява викривача, члена його сім’ї або близького родича; звернення керівника відповідного державного органу; отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну.

Який алгоритм отримання винагороди 10%?

Першою умовою для отримання винагороди є статус викривача у кримінальному провадженні. Розмір винагороди становить 10% від грошового розміру предмета корупційного кримінального правопорушення, або від завданого державі збитку. Проте винагорода не може бути більшою за 3000 мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення такого правопорушення. Винагорода виплачується за результатами судового розгляду після ухвалення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили коштом Держбюджету органами державного казначейства.

10 серпня 2022 року

02 серпня 2022 року газета «Голос України» опублікувала Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» від 08.07.2022 р. № 2381-ІХ (законопроєкт від 12.04.2022 р. № 7280, далі – Закон № 2381). Відтак, Закон № 2381 діятиме з 03 серпня 2022 року.

Закон № 2381 скасовує для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб, обмеження щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження щодо вартості подарунків, встановлені частиною другою статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII. Під час воєнного стану такі особи можуть приймати подарунки без обмеження їх вартості, якщо використають кошти за них або самі подарунки на потреби ЗСУ чи гуманітарну допомогу постраждалим від агресії РФ проти України.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості про такі подарунки не зазначатимуть, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подаватимуть.

Також Закон № 2381 скасував антикорупційні обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для держслужбовців (крім держслужбовців категорії «А»), посадових осіб місцевого самоврядування (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої – третьої категорій), які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати або у простої. Умова – такі особи укладатимуть трудові договори або контракти, цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, стосовно яких вони не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців протягом останнього року. Такі особи зобов’язані припинити займатись іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) чи підприємницькою діяльністю протягом 15 робочих днів з дня, як припинять простій або закінчать відпустку.

10 серпня 2022 року

01 серпня 2022 року Президент підписав Закон про внесення змін до Закону Україні “Про запобігання корупції” щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану № 7280 від 12.04.2022 р., яким зокрема установлено:

що на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Національне агентство з питань запобігання корупції зупиняє здійснення заходів контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, моніторингу способу життя суб’єктів декларування (крім контролю, який здійснюється автоматизовано під час заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування);
суб’єкт декларування зобов’язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев’яноста календарнихднів з дня його припинення чи скасування.

05 жовтня 2021 року

Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (далі – повідомлення) складається з правил заповнення форми повідомлення та дев’яти розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе та об’єкти згідно із Законом України “Про запобігання корупції” (далі – Закон).

Суб’єкт декларування повинен підтвердити ознайомлення із правилами заповнення форми повідомлення перед початком внесення інформації до розділів форми та надання згоди на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки.

Джерело обирається суб’єктом декларування відповідно до правочину, за яким набуто право власності на майно, отримано дохід чи подарунок (роботодавець, продавець, дарувальник, спадкодавець, рішення суду, інше – зазначається, що саме).

Якщо подарунок суб’єкту декларування зроблений групою осіб, інформація зазначається щодо кожного з джерел (осіб).

Дані для внесення інформації про джерело отримання доходу, подарунку, придбання майна використовуються у відповідних розділах повідомлення з урахуванням таких вимог (обирається суб’єктом декларування відповідно до джерела):

якщо джерелом є фізична особа, яка є громадянином України, слід зазначити такі дані:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

дата народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер);

зареєстроване місце проживання та/або фактичне місце проживання:

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована в Україні, слід зазначити такі дані:

найменування;

код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

якщо джерелом є фізична особа, яка є іноземним громадянином, слід зазначити такі дані:

повне ім’я (англійською та українською мовами);

дата народження;

ідентифікаційний номер (податковий номер або номер соціального страхування, отриманий у країні походження громадянства);

місце проживання (англійською та українською мовами):

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована за кордоном, слід зазначити такі дані:

найменування (англійською та українською мовами);

ідентифікаційний код;

місцезнаходження (англійською та українською мовами).

Повідомлення складається з таких дев’яти розділів:

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ

У цьому розділі зазначаються такі дані:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

число, місяць і рік народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер) (або серія та номер паспорта громадянина України (ID-картка), якщо суб’єкт декларування через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті);

серія та номер паспорта громадянина України (ID-картка);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

місце роботи або проходження служби;

займана посада суб’єкта декларування;

тип посади;

категорія посади;

належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

належність посади до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків;

належність суб’єкта декларування до національних публічних діячів відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Перед початком заповнення кожного з наступних розділів суб’єкт декларування обирає наявність чи відсутність об’єктів для заповнення у кожному розділі.

ДОХОДИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОДАРУНКИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію щодо отриманого доходу (вид доходу, розмір (вартість), джерело та відомості про джерело, від якого отримано дохід (відповідно до пункту 4 цієї Форми), дату отримання доходу (набуття у власність)).

ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОСТІ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид об’єкта, загальну площу (м²), реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки), дату придбання майна (дату набуття у власність), вартість на дату набуття права власності або вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також зазначається інформація щодо місцезнаходження об’єкта, а саме про країну та адресу, за якою розміщений об’єкт нерухомості.

Якщо об’єкт нерухомості знаходиться в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості (поштовий індекс, область, район, місто, селище чи село, тип та назву вулиці тощо, номер будинку, номер корпусу та номер квартири).

Якщо об’єкт нерухомості знаходиться не в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості, країну англійською й українською мовами та поштовий індекс.

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

ЦІННЕ РУХОМЕ МАЙНО – ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, марку, модель, ідентифікаційний номер (VIN-код, номер шасі), рік випуску, дату придбання (набуття у власність), вартість на дату набуття у власність та вартість за останньою грошовою оцінкою.

ЦІННІ ПАПЕРИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид цінних паперів, кількість цінних паперів, номінальну вартість цінного папера, дату придбання майна (набуття у власність), вартість на дату набуття, емітента.

КОРПОРАТИВНІ ПРАВА

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про найменування юридичної особи, країну реєстрації головного офісу, організаційно-правову форму, вартість у грошовому вираженні, відсоток від загального капіталу, дату придбання майна (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності.

Якщо країною реєстрації головного офісу є Україна, слід також зазначити код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Якщо країною реєстрації головного офісу є інша країна, слід зазначити найменування юридичної особи (англійською) та ідентифікаційний номер (з торгового, банківського, судового реєстру чи будь-якого іншого офіційного документа, який підтверджує реєстрацію в країні, де знаходиться головний офіс юридичної особи).

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) корпоративні права.

ЦІННЕ РУХОМЕ МАЙНО (КРІМ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ)

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, торгову марку, назву виробника, опис майна, дату придбання майна у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття у власність, вартість за останньою грошовою оцінкою.

НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид активу, дату придбання активу у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності, вартість за останньою грошовою оцінкою, кількість (для криптовалюти) та опис об’єкта права.

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) актив.

ВИДАТКИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид видатку, предмет правочину, який спричинив видаток, країну, у якій було здійснено видаток, розмір видатку та дату здійснення видатку.

Інформація взята з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/forma-povidomlennya-pro-suttyevi-zminy-v-majnovomu-stani-sub-yekta-deklaruvannya-deklaruvannya/

15 вересня 2021 року

Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства.

Положення частини другої статті 52 Закону застосовуються до суб’єктів декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.

На початку повідомлення розміщується текст такого змісту:

Правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування

Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.

Під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу, придбання майна або здійснення одноразового видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення.

Повідомлення подається суб’єктами декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктами декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.

Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, але була сплачена частинами, розмір кожної з яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Про дохід, що був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.

Для кожного випадку отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку подається окреме повідомлення.

У разі придбання майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо придбаного майна та здійсненого видатку.

У разі отримання доходу у негрошовій формі (спадщина, подарунок тощо), вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо отриманого доходу у негрошовій формі та щодо отриманого майна.

Якщо вартість майна, що було набуте у власність суб’єктом декларування, йому не відома, повідомлення не подається.

Повідомлення подається суб’єктом декларування особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр).

Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається).

Зазначена у повідомленні інформація включається до Реєстру та оприлюднюється у публічній частині Реєстру (без відображення конфіденційної інформації відповідно до законодавства).

Інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

Інформація, включена до повідомлення, має бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб’єкт декларування подає відповідно до Закону.

Доходи та видатки суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, підлягають відображенню в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на дату одержання доходів / здійснення видатків.

Вартість майна, що було придбане суб’єктом декларування чи членом його сім’ї, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до правовстановлювальних документів або останньої грошової оцінки майна.

Відомості щодо фінансових сум (кількості грошей) округлюються до гривні.

Повідомлення подається суб’єктом декларування до моменту подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону.

Суб’єкт декларування надає згоду на обробку персональних даних.”

Інформація взята з офіційного сайту Національного агенства з питань запобігання корупції https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/forma-povidomlennya-pro-suttyevi-zminy-v-majnovomu-stani-sub-yekta-deklaruvannya-deklaruvannya/

07 травня 2021 року

Обов’язки у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів

1. Обов’язки у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів

Особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів зобов’язані вживати 4 основні дії:

1.1. Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів.

Цей обов’язок стосується як особи, у якої можливе виникнення конфлікту інтересів, так і будь-якої іншої особи, зазначеної у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Так, керівник особи, у якої може виникнути конфлікт інтересів, має уникати прийняття рішень або вчинення дій, що можуть створити передумови виникнення конфлікту інтересів у підлеглого.

Приклад

Опис ситуації. Директор підприємства прийняв на роботу доньку свого заступника, яка перебуватиме в підпорядкуванні заступника. Надалі директор вживатиме заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у свого заступника.

Запитання. Чи відповідатимуть вимогам Закону дії директора підприємства?

Коротка відповідь. Ні. Прийняття директором державного підприємства доньки свого заступника на роботу в описаній ситуації може свідчити про порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону.

Нормативне регулювання:

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі посадові особи юридичних осіб публічного права, зобов’язані насамперед вживати заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів навіть за умови одночасного прийняття рішення про його врегулювання.

При цьому Закон покладає зазначений обов’язок не лише на особу, у якої можливе виникнення конфлікту інтересів, а зобов’язує також і керівника особи уникати прийняття рішень або вчинення дій, що можуть створити передумови виникнення конфлікту інтересів у підлеглого.

1.2. Повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. З моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про конфлікт інтересів до кінця наступного робочого дня.

Кого необхідно повідомити про наявність конфлікту інтересів?

Особа обіймає посаду, яка передбачає наявність безпосереднього керівника – безпосереднього керівника.
Особа входить до складу колегіального органу і під час виконання повноважень в такому органі у неї виник конфлікт інтересів – колегіальний орган.
Особа перебуває на посаді, яка не передбачає наявності безпосереднього керівника – визначений Законом орган Національне агентство з питань запобігання корупції.

В окремих випадках у Законі відсутня чітка відповідь на питання про те, кого слід повідомляти про конфлікт інтересів.

Наприклад, у період тимчасової відсутності керівника у державному органі, на підприємстві, в установі, організації обов’язки керівника виконує інший працівник, зокрема заступник керівника.

У цьому випадку особа, яка виконує обов’язки керівника, не може на виконання вимог ст. 28 Закону повідомити про конфлікт інтересів безпосереднього керівника, оскільки такий керівник відсутній, а також не має підстав повідомляти про конфлікт інтересів Національне агентство, адже обіймає посаду, яка передбачає наявність безпосереднього керівника.

Зважаючи на те, що конфлікт інтересів має бути врегульований, рекомендуємо виконувачеві обов’язків керівника повідомляти про конфлікт інтересів у порядку, передбаченому для керівника, а особам, яким надійшли такі повідомлення, – вживати заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів.

У якій формі слід повідомляти про конфлікт інтересів?

У Законі не зазначено, у якій саме формі слід повідомляти про конфлікт інтересів. Однак Національне агентство рекомендує здійснювати повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів у письмовій формі з реєстрацією відповідно до існуючої системи діловодства. Письмове повідомлення, по-перше, буде документальним підтвердженням того, що особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів, а по-друге – дасть можливість безпосередньому керівнику детально проаналізувати ситуацію та визначитися із оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів.

1.3. Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів

За порушення зазначеного обов’язку передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 2 ст. 172⁷КУпАП.

1.4. Вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, зобов’язаний:

після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи протягом 2-х робочих днів. Також керівник має повідомити відповідну підлеглу особу про прийняте рішення;
якщо йому стало відомо про наявність конфлікту інтересів (від інших осіб, із повідомлень про корупцію, з листів Національного агентства тощо), вжити передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи.

Зверніть увагу. Враховуючи п. 1 ч. 1 ст. 28 та абз. 2 ч. 3 ст. 28 Закону, Національне агентство у випадку одержання від особи (яка перебуває на посаді, що не передбачає наявність у неї безпосереднього керівника) повідомлення про наявність конфлікту інтересів роз’яснює порядок дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Інформація взята з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv

01 лютого 2021 року

Шановний суб’єкт декларування!

Нагадуємо, що 01.01.2021 розпочався черговий етап електронного декларування в Україні.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація;

Детальну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування можна переглянути на веб-сайті НАЗК https://nazk.gov.ua

У разі виникнення проблем технічного характеру Ви можете звернутись до служби технічної підтримки за тел.: +38(044)200-06-94 або адресою електронної пошти support@nazk.gov.ua

14.12.2020 року

Щодо подання новообраними депутатами міської ради декларації кандидата на посаду

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», депутати місцевих рад визначені суб’єктами декларування.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 (крім осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів) частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, подає таку декларацію впродовж п’ятнадцяти календарних днів з дня набуття повноважень відповідно депутата, сільського, селищного, міського голови.

При цьому підпунктом 4 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016р. № 3, визначено, що суб’єкти декларування відповідно до частини 3 статтиі 45 Закону подають декларацію «кандидата на посаду».

Таким чином, особа, обрана депутатом Красноградської міської ради, подає декларацію «Кандидата на посаду».

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією.

Враховуючи вищевикладене, особа обрана депутатом Красноградської міської ради, подає декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік впродовж п’ятнадцяти календарних днів з дня відкриття першої сесії Красноградської міської ради.

Якщо обрана особа незалежно від обставин уже подавала декларацію за минулий рік (який передує року обрання), її повторного подання не вимагається, оскільки така особа вже виконала обов’язок, визначений у частині 3 статті 45 Закону.

19.10.2020 року

Про подання декларації

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах “а” і “в” пункту 2 частини першої статті 3, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Декларація суб’єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність (декларація перед звільненням) – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування.

Декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, не подається, якщо такий суб’єкт декларування до 1 квітня наступного року знов розпочинає діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, і подає декларацію відповідно до частини першої статті 45 Закону (щорічну декларацію). Те ж саме правило діє у випадку, коли особа обіймала одночасно дві посади, що зумовлювали обов’язок подати декларацію, але протягом року особа звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад.

Слід пам’ятати, що за несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 172 – 6 КУпАП, а за умисне неподання декларації – кримінальну відповідальність згідно із статтею 366 – 1 КК України.

22.09.2020 року

КАНДИДАТИ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ НЕ ПОВИННІ ПОДАВАТИ ДЕКЛАРАЦІЇ — НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) роз’яснило, чи мають кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад, а також особи, які балотуються на посади сільських, селищних, міських голів та обрані на ці посади, подавати декларації.

Так, кандидати, які балотуються в депутати місцевих рад і ВР АР Крим та на посади голів місцевих органів влади не повинні подавати декларації.

Однак, особа має подати декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік, якщо:

вона обрана депутатом ВР АР Крим або місцевої ради.Декларація має бути подана протягом 15 календарних днів із дня відкриття першої сесії ради;
вона обрана сільським, селищним або міським головою.Декларацію необхідно подати протягом 15 календарних днів після складення присяги на пленарному засіданні відповідної ради, на якому територіальною виборчою комісією оголошується рішення щодо обрання та реєстрації особи.

Якщо особа вже подавала декларацію за минулий рік, то подавати декларацію повторно не потрібно.

З повним текстом роз’яснення можливо ознайомитися на сайті НАЗК.

04.08.2020 року

Викривачі корупції

Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700 (із змінами та доповненнями) (далі – Закон №1700) визначає поняття викривачів корупції, їх права, основні вимоги до повідомлень про корупції, порядок їх розгляду та основні гарантії захисту викривачів.

Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Крім того, відповідно Кодексу України про адміністративні правопорушення викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією (частина третя статті 272).

Разом з тим, згідно Кримінально процесуального кодексу України викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування та є заявником (пункти 16-2 та 25 частини першої статті 3).

Викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а саме: внутрішні, регулярні або зовнішні канали.

Повідомлення має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

Відповідно до статті 53^-7 викривач має право на винагороду. Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

У випадках повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, у тому числі інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється у рівних частинах між такими викривачами.

22.05.2020 року

Чи можна подати виправлену декларацію або іншим чином виправити інформацію, зазначену в декларації?

Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію упродовж семи днів після подання декларації, але не більше трьох разів. Для цього немає необхідності звертатися до Національного агентства. Для подання виправленої декларації слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є активною упродовж відповідного строку в персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у полі поданої декларації. У суб’єкта декларування відсутня можливість подати виправлену декларацію за власною ініціативою після спливу семиденного строку. У разі виявлення суб’єктом декларування у поданій декларації недостовірних відомостей після семиденного строку суб’єкт декларування може звернутись до Національного агентства через персональний електронний кабінет, деталізовано описати виявлені неточності або помилки. Відповідна інформація буде врахована Національним агентством у разі проведення повної перевірки (перевірки) декларації відповідного суб’єкта декларування.

Джерело: Роз’яснення Національного Агенства з питань запогіння корупції, щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю від 13.02.2020 № 1

17.04.2020 року

Чи потрібно подавати щорічну декларацію та декларацію перед звільненням, якщо суб’єкт декларування звільняється до 1 квітня

Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє відповідну діяльність до подання ним щорічної декларації за попередній рік (наприклад, з 15 січня 2020 року), то йому рекомендується подати спочатку щорічну декларацію за попередній рік (2019 рік), а після того окрему декларацію за період з 1 січня 2020 року до 14 січня 2020 року включно, тобто період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями. Це зумовлено тим, що за різні звітні періоди (2019 та 2020 роки) застосовуються різні розміри ПМ.

Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації перед звільненням декілька разів, кожна з них має охоплювати період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

Наприклад, особа подала декларацію перед звільненням за період з 01.01.2019 по 01.03.2019, а потім була прийнята на іншу роботу, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з якої була звільнена з 01.12.2019, то вона має обов’язок подати декларацію перед звільненням за період з 02.03.2019 по 01.12.2019.

14.02.2020 року

Хто належить до національних публічних діячів?

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон від 14.10.2014 №1702-VII), національні публічні діячі – фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, а саме:

Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України;
перші заступники та заступники міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники і заступники;
народні депутати України;
Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;
голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів;
члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
Генеральний прокурор та його заступники;
Голова Служби безпеки України та його заступники;
Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники;
Голова Антимонопольного комітету України та його заступники;
Голова та члени Рахункової палати;
члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України;
надзвичайні і повноважні посли;
Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, начальники Сухопутних військ України, Повітряних Сил України, Військово-Морських Сил України;
державні службовці, посади яких належать до категорії “А”;
керівники обласних територіальних органів центральних органів виконавчої влади, керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;
керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків;
керівники керівних органів політичних партій та члени їх центральних статутних органів;

Слід звернути увагу, що 28 квітня 2020 року набирає чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон від 06.12.2019 № 361 – ІХ), який визначає коло національних публічних діячів.

При зазначенні інформації про належність до національних публічних діячів зважаючи на посаду, яку обіймає особа на останній день звітного періоду відповідної декларації.

28.02.2020 року

Чи зазначаються у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації відомості про користування об’єктом нерухомості за зареєстрованим місцем проживання?

Так, зазначаються. Відповідно до положень частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання суб’єкта декларування та членів його сім’ї, об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходиться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що для реєстрації особа подає органу реєстрації, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання в житлі, адреса якого зазначається під час реєстрації.

Тобто у зв’язку із реєстрацією місця проживання у суб’єкта декларування та членів його сім’ї виникає право користування об’єктом нерухомості.

Таким чином, відомості про об’єкти нерухомості, які є зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, необхідно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, навіть якщо особа фактично там не проживає.

10.12.2019 року

Зміни, внесені в Закон України «Про запобігання корупції»

Зміни, внесені в Закон України «Про запобігання корупції» (на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції»).

1.Розширено коло суб’єктів декларування: відтепер до суб’єктів електронного декларування належать Керівник Офісу Президента України, Перший заступник та заступник Керівника Офісу Президента України, помічники суддів, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України “Про державну службу”, крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Розширено коло близьких осіб та членів сім’ї декларантів: відтепер термін «близькі особи» в Законі застосовується до племінника і племінниці, а також до батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки). Тобто, до переліку близьких осіб, які були зазначені у чинному Законі, наразі додається:двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки) (тобто свати).

Членами сім’ї суб’єкта декларування тепер обов’язково є діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття незалежно від наявності сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків.

члени сім’ї:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі).

На коло близьких осіб поширюються обмеження щодо спільної роботи: публічним службовцям заборонено мати таких осіб у прямому підпорядкуванні.

(близькі особи – члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта).

нововведення щодо питань фінансового контролю:упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.

3.1. інформація, що зазначається в декларації (стаття 46):

3.1.1. прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

3.1.2. (додано п. 5^-1)юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.

Термін “кінцевий бенефіціарний власник (контролер)”, “траст” вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”;

3.1.3. нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті криптовалюти. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них;

3.1.4. отримані доходи (раніше – «нараховані») суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

3.1.5. (додано п. 8^-1) банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї;

3.1.6. фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення (виключено «позичені іншим особам кошти») . Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

3.1.7. (додано) абз. 2. Національне агентство визначає у формі декларації дані, що повинні зазначатися з метою ідентифікації фізичних або юридичних осіб, у тому числі іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, а також об’єктів декларування, інформація щодо яких подається у декларації.

абз. 3. Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду..

Примітка. У цілях Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

Додаткові заходи фінансового контролю (стаття 52).

У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.

Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії “А” або “Б“, та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” віднесені до першої – третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Нові правила декларування та подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (зміни до статей 46, 52 Закону України “Про запобігання корупції”) набувають чинності з 1 січня 2020 року.

26.09.2019 року

Заборона займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.

Сутність вказаного обмеження полягає в тому, що особа, уповноважена
на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отримуючи заробітну плату із бюджетних коштів, не може займатися будь-яким іншим активним видом діяльності, спрямованим на отримання доходу і не пов’язаним з виконанням такою особою своїх службових обов’язків (крім зазначених у законі виключень),що є однією з гарантій її неупередженості.

Закон робить виключення з вказаного обмеження, і вказує що воно
не поширюється на викладацьку, наукову і творчу діяльності, медичну практику, інструкторську та суддівську практику зі спорту.

Викладацька діяльність

28 вересня 2017 року набрав чинності Закон України “Про освіту”, за яким викладацька діяльність – діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо),
та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору.

Наприклад, суб’єкта, на якого поширюються вимоги Закону, зараховано
до штату викладачів вищого навчального закладу, де він викладає
за сумісництвом на кафедрі згідно з визначеним навчальним навантаженням з урахуванням встановлених до порядку сумісництва вимог. У вказаній ситуації суб’єктом дотримуються встановлені Законом обмеження.

Наприклад, суб’єкт, на якого поширюються вимоги Закону, надає послуги
з проведення профілактичних заходів, читання лекцій, надання методичної допомоги з охорони праці та пожежній безпеці товариству з обмеженою відповідальністю, в результаті чого отримав дохід в розмірі 5 000,00 грн.
У вказаній ситуації суб’єктом порушено встановлені Законом обмеження.

Наукова діяльність

Відповідно до положень Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” науковою діяльністю є інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”).

При цьому фундаментальними науковими дослідженнями є теоретичні
та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язків. Результатом фундаментальних наукових досліджень є гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані
на безпосереднє практичне використання у сфері економіки (пункт 33 частини першої статті 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”).

У свою чергу прикладними науковими дослідженнями є теоретичні
та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання
і використання нових знань для практичних цілей. Результатом прикладних наукових досліджень є нові знання, призначені для створення нових або вдосконалення наявних матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо виконання актуальних науково-технічних та суспільних завдань (пункт 30 частини першої статті 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”).

Таким чином результатом наукової діяльності є одержання якісно нових знань, у зв’язку із чим не може вважатися науковою діяльністю, наприклад, надання послуг технологічного консалтингу, оскільки результатом таких послуг є застосування вже наявного знання і досвіду однієї особи (консультанта) для вирішення завдань, що постають у діяльності іншої особи (замовника послуг).

Перелік суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності наводиться
у статті 4 вказаного Закону. Такими суб’єктами, зокрема, є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти й докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.

Творча діяльність

З приводу визначення терміну “творча діяльність” слід зазначити, що згідно з підпунктом 21 частини першої статті 1 Закону України “Про культуру”та абзацом четвертим статті 1 Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” творча діяльність – це індивідуальна чи колективна творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність.

Медична практика

У законодавстві про охорону здоров’я термін “медична практика”визначається в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України^[1], відповідно до якого – це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я
та фізичними особами – підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування. Однак, слід брати до уваги, що вказаний термін передбачений саме для застосування
до господарської діяльності у відповідній сфері.

Водночас, у контексті антикорупційного законодавства йдеться
не про господарську чи підприємницьку діяльність зі здійснення медичної практики, а про можливість зайняття такою практикою в державних, комунальних чи приватних закладах охорони здоров’я.

Інструкторська та суддівська практика зі спорту

У законодавстві України відсутні визначення поняття “інструкторська
та суддівська практика зі спорту”. Ці питання потребують додаткового законодавчого врегулювання. Проте аналіз відповідних термінів вказує на те, що вказані види практики тісно пов’язані зі спортивно-тренувальною діяльністю. Так, у частині 1 статті 41 Закону України “Про фізичну культуру і спорт”, вказано, що спортивні судді – це фізичні особи, які пройшли спеціальну підготовку та отримали відповідну кваліфікаційну категорію
та уповноважені забезпечувати дотримання правил спортивних змагань, положень (регламентів) про змагання, а також забезпечувати достовірність зафіксованих результатів.

При застосуванні обмеження в частині зайняття підприємницькою діяльністю варто керуватися наведеним у статті 42 Господарського кодексу України визначенням підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

26.07.2019 року

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним)

Неприйняття антикорупційної програми, неподання на погодження антикорупційної програми Національному агентству (стаття 19).
Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону)
Обмеження щодо одержання подарунків (стаття 23 Закону).
Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).
Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).
Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).
Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів(стаття28 Закону)
Порушення правил етичної поведінки (статті 38-44).
Недотримання вимог статті 53: розголошення інформації про викривача; відсутність умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку; невиконання вимог розгляду анонімного повідомлення; відсутність негайного реагування у вигляді письмового повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
Недотримання вимог щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 56-58).
Не проведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (стаття 65).
Недотримання вимог щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).

27.06.2019 року

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до глави 13-А «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за :

Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4)
Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172-5)
Порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6)
Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172-7)
Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконаннями службових повноважень (стаття 172-8)
Невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172-9)

Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172-4 – 172-9, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

31.05.2019 року

Перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну/адміністративну відповідальність, визначення підслідності кримінальних правопорушень

Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність.

Відповідно до примітки статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:

Статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

Статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

Статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

Статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

Статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);

Статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);

Статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);

Статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини, передбачені:

Статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);

Статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації);

Статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);

Статтею 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

Статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги );

Статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);

Статтею 368-3(підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно правової форми );

Статтею 368-4 (підкуп особи яка надає публічні послуги);

Статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі);

Статтею 369-2 (зловживання впливом);

Згідно зі статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:

Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320,357,364-1, 365-2, 368-3, 368-4 Кримінального кодексу України.

Національне антикорупційне бюро України – щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.

30.04.2019 року

Посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків

Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків

Посада Глави Адміністрації президента України та його заступників.
Посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.
Посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
Посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.
Посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.
Посади в органах місцевого самоврядування:

Перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
Заступники голів районних, районних в містах рад.
Секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських , селищних рад.
Керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад.
Голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Сімферопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

Зазначений Перелік затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 року №2, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19.07.2016 року за № 987/29117.

29.03.2019 року

Загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Перед початком роботи з Реєстром

Потрібно отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (далі АЦСК). Перелік АЦСК можна переглянути за посиланням : http://czo.gov.ua/status-ecp;
Потрібно мати персональну електронну поштову скриньку (у разі відсутності персональної електронної поштової скриньки потрібно її створити). Рекомендуємо у назві поштової скриньки не використовувати символи «-», «_». Також не рекомендується використовувати поштові скриньки, розташовані у домені RU (наприклад: xxxxx@mail.ru);
Для коректної роботи з Реєстром рекомендуємо використовувати інтернет-браузер Googl Chrome Ви можете перейти за посиланням: http://www.google.com/chrome/browser/desktop/index.html.

Початок роботи з Реєстром

Необхідно перейти на сторінку входу до Реєстру за посиланням: http://portal.nazk.gov.ua/login;
Правильно обрати АЦСК, який Вам видав ЕЦП, зі списку, обрати файл ключа та ввести пароль особистого ключа ЕЦП, натиснути «Увійти»;
При реєстрації обов’язково слід перевірити правильність Ваших даних, а саме П.І.Б. (має бути українською) та ІПН. У разі виявлення розбіжностей необхідно припинити реєстрацію та звернутись до АЦСК, який Вам видав ЕЦП (отримати новий ключ з правильними даними) та здійснити реєстрацію з новим ключем;
При реєстрації правильно вказуйте адресу персональної електронної поштової скриньки (на цю адресу буде направлено лист підтвердження реєстрації) та Ваш номер телефону (у Реєстрі використовується адреса електронної пошти, яку Ви вказуєте при реєстрації і яка не залежить від адреси, вказаної Вами при отриманні ЕЦП);
Для завершення реєстрації необхідно увійти до Вашої поштової скриньки (вказаної при реєстрації), відкрити електронний лист «Підтвердження реєстрації у Єдиному Державному Реєстрі Декларацій» та перейти за посиланням. Якщо у вхідній пошті немає листа підтвердження реєстрації перевірте папку «Спам».

26.02.2019 року

Яким є порядок перевірки факту подання та своєчасності подання декларації

Згідно із статтею 49 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

На виконання згаданої статті Закону Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 06 вересня 2016 року № 19, яким затверджено «Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій» (далі Порядок № 19).

Вказаний Порядок визначає процедуру перевірки державними органами, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (далі – орган, в якому працює (працював) суб’єкт декларування) факту подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також процедуру повідомлення органами, в якому працює (працював) суб’єкт декларування, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій.

Перевірка факту подання декларації та повідомлення Національного агентства про випадки неподання або несвоєчасного подання декларації покладається на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції органу, в якому працює (працював) суб’єкт декларування або інший структурний підрозділ (особу) такого органу, визначений керівником органу.

У випадку встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування відповідно до вимог Закону Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Нагадуємо, що останнім днем подачі електронних декларацій за 2018 рік для суб’єктів декларування, є 31.03.2019.

Слід пам’ятати, що за несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за умисне неподання декларації – кримінальну відповідальність згідно із статтею 336-1 Кримінального кодексу України.

31.01.2019 року

Які існують типи декларацій, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють

Законом передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування:

Щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;

Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

Декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність.

Декларація суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, що подається до призначення або обрання особи на посаду.

Така декларація охоплює звітний рік(період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законодавством можуть передбачатися особливості щодо процедури відбору кандидатів на зайняття вакантних посад суб’єктів декларування.

Наприклад, Закон України «Про державну службу» передбачає подання двох декларацій в процесі такого відбору: перша декларація подається особою, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби, разом з іншими документами для участі в конкурсі; друга декларація подається зазначеною особою, якщо вона перемогла в конкурсі, перед її призначенням на посаду(стаття 25 Закону України «Про державну службу»).

В обох випадках декларація подається за минулий рік. Але період, який охоплюється відповідними деклараціями, залежить від часу їх подання: наприклад, якщо документи для участі в конкурсі були подані у грудні 2016 року, то перша декларація повинна охоплювати попередній 2015 рік; при цьому, якщо рішення про перемогу в конкурсі було ухвалено вже в 2017 році(наприклад, у січні) то друга декларація повинна охоплювати попередній 2016 рік.

Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік

Красноградський міський голова Максим Володимир Іванович

Перший заступник Красноградського міського голови Кревсун Григорій Петрович

Заступник Красноградського міського голови Стецюренко Дмитро Володимирович

Секретар Красноградської міської ради Єніна Катерина Яківна

Зворотній зв’язок » Антикорупційна діяльність

Зміни, внесені в Закон України «Про запобігання корупції»